26 квітня, в Україні відзначають День пам’яті Чорнобильської трагедії. У цей день згадують найбільшу техногенну катастрофу та вшановують героїзм пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених та лікарів, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної станції стався вибух, що призвів до викиду в атмосферу величезних доз радіації та радіоактивних речовин. Наступного дня оголосили евакуацію приблизно 47 тис. жителів Прип’яті. Унаслідок аварії місто стало радіаційно небезпечною зоною, де більше не можуть жити люди. Відтоді 30-кілометрова зона навколо станції стала зоною відчуження. У межах зони — власне АЕС; міста Прип’ять та Чорнобиль; північ Поліського району Київської області, а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю.
Історії двох міст — Прип’яті та Чорнобиля — тісно переплітаються. Їх часто плутають, хоча це два абсолютно різних міста. Чорнобиль розташований на відстані орієнтовно 12 км від АЕС. Місцеве населення до аварії тут становило майже 14 тисяч осіб. До АЕС це місто не мало безпосереднього відношення. Станцію назвали Чорнобильською тому, що розташовувалася вона в Чорнобильському районі.
У 5-6 класах було проведено виховні години до Дня пам'яті Чорнобильської трагедії. Учні розширили свої знання про причини та наслідки екологічної катастрофи, зону відчуження та її мешканців, місто Прип'ять та навколишні населені пункти. Діти дізналися про значення трагедії для країн світу, встановлення саркофагу, радіаційний фон та ін.
